Частка респондентів, які повністю підтримують діяльність Президента України, у червні зменшилася до найнижчого рівня з моменту обрання Віктора Ющенка, і вперше опинилася на рівні, який був характерним для його попередника на посаді Президента в останні роки перебування Леоніда Кучми при владі.

Порівнюючи діяльність Віктора Ющенка і Леоніда Кучми на посаді Президента України, дещо частіше респонденти відповідали, що з обов’язками Президента краще справлявся Леонід Кучма, хоча більше половини опитаних не змогли виділити когось із них, або вагалися з відповіддю на питання.

У березні, порівняно з лютим, істотно зросла частка тих, хто не підтримував діяльність Верховної Ради. Хоча у квітні негативізм в оцінках помітно пом’якшився, частка тих, хто не підтримує дії цього органу влади, все ж була значно вищою, ніж  у лютому. У червні ситуація практично не змінилася порівняно з квітнем.

Підтримка діяльності Уряду істотно знизилася в березні-квітні, порівняно з лютим, а у червні – дещо знизилася, порівняно з квітнем.

За останні роки рівень підтримки діяльності Ю. Тимошенко досягав найвищих показників у квітні 2005 р.; частка тих, хто не підтримує її дії, досягала найвищого значення у квітні 2007 р. Після призначення на посаду Прем’єр-міністра України підтримка дій цього політика помітно зросла і залишалася на досить високому рівні до лютого цього року. У березні-квітні рівень її підтримки помітно знизився, порівняно з лютим, а у червні дещо знизився, порівняно з квітнем. Попри зниження рівня її підтримки, Юлія Тимошенко разом з Віктором Януковичем є лідерами громадської підтримки. 

Показники підтримки дій В. Януковича дещо гірші, ніж наприкінці минулого року. З початку року підтримка його дій змінюється незначним чином.

Протягом 2008 р. спостерігається зниження підтримки дій Голови Верховної Ради України А. Яценюка.

Найчастіше правильну відповідь дають жителі Західного регіону (33,3%), серед жителів Південного регіону − 25,9%, а найрідше − жителі Центрального (18,7%) і Східного (16,2%) регіонів. Чим старші респонденти, тим рідше вони дають правильну відповідь (серед тих, кому 60 і більше років, правильну відповідь дали 16,9%, тоді як серед респондентів віком від 18 до 39 років − 25,6%.

Порівняно з 2003 роком ставлення до Дня Конституції як державного свята не змінилося. Так, само, як і п’ять років тому, вважають його дійсно великим святом лише 5% громадян, а 32,9% назвали його «звичайним святом, як і всі інші свята». Найчастіше ж респонденти відповідають, що для них це не свято, а звичайний вихідний день (41,2%), а 11,7% дотримують думки, що день взагалі має бути робочим (щоправда, частка тих, хто вважає його «просто вихідним» або хотіли б, щоб він був робочим днем, дещо зменшилася порівняно з 2003 роком − за рахунок зростання частки тих, хто ухилився від відповіді).

Частка тих, для кого День Конституції − все ж свято («велике» чи «таке ж як і всі офіційні свята»), найвища у Південному регіоні (60,2%), у Західному регіоні так до нього ставляться 49,8% опитаних, а найрідше сприймають цей день як свято у Центральному (31,4%) і Східному (34,2%) регіонах. Тих, хто вважає, що цей день має бути робочим, найбільше серед представників найстаршої вікової групи (віком від 60 років) − 17,3%. 

Дослідження проведене соціологічною службою Українського центру економічних і політичних досліджень імені Олександра Разумкова з 19 по 25 червня 2008 року. Було опитано 2014 респондентів віком від 18 років у всіх областях України, Києві та АР Крим за вибіркою, що репрезентує доросле населення України за основними соціально-демографічними показниками. Теоретична похибка вибірки (без врахування дизайн-ефекту) не перевищує 2,3% з імовірністю 0,95.

Частка респондентів, які повністю підтримують діяльність Президента України, на початку червня зменшилася до найнижчого рівня з моменту обрання Віктора Ющенка. У другій половині червня дещо зросло число респондентів, які повністю підтримують діяльність Президента. Водночас, вперше з моменту обрання Віктора Ющенка абсолютна більшість опитаних (51,8%) не підтримали діяльність Президента України.

У березні, порівняно з лютим, істотно зросла частка тих, хто не підтримував діяльність Верховної Ради. Хоча в наступний період негативізм в оцінках помітно пом’якшився, наприкінці червня знову абсолютна більшість опитаних (55,8%) не підтримували діяльність Верховної Ради.

Підтримка діяльності Уряду істотно знизилася в березні-квітні, порівняно з лютим, а у червні – дещо знизилася, порівняно з квітнем. Наприкінці червня зросло число респондентів, які не підтримують діяльність Уряду, і склало майже половину (49,6%) від усіх опитаних.

За останні роки рівень підтримки діяльності Ю.Тимошенко досягав найвищих показників у квітні 2005 року; частка тих, хто не підтримує її дії, досягала найвищого значення  у  квітні 2007 року. Після призначення на посаду Прем’єр-міністра України підтримка дій цього політика помітно зросла і залишалася на досить високому рівні до лютого цього року. У березні-квітні рівень її підтримки помітно знизився, порівняно з лютим, а на початку червня дещо знизився, порівняно з квітнем і протягом червня фактично не змінився.

Показники підтримки дій В. Януковича є дещо гіршими, ніж наприкінці минулого року. З початку року підтримка його дій змінюється незначним чином.

Протягом 2008 року спостерігалося зниження підтримки дій Голови Верховної Ради України А.Яценюка, але протягом червня його показники помітно покращилися.

Дослідження проведене соціологічною службою Центру Разумкова з 19 по 25 червня 2008 року. Було опитано 2016  респондентів віком від 18 років у всіх областях України, Києві та АР Крим за вибіркою, що репрезентує доросле населення України за основними соціально-демографічними показниками. Теоретична похибка вибірки (без врахування дизайн-ефекту) не перевищує 2,3% з імовірністю 0,95.

Гравцям пропонується вгадати — який відсоток населення країни так чи інакше дав відповідь на поставлене запитання. Гравцю, який подолав перший раунд, потрібно дати п’ять правильних відповідей, але з кожним запитанням межа можливої помилки зменшується від 40% до 10%.

Опитування для проекту роблять три найбільші соціологічні агентства — Інститут Горшеніна, КМІС і Центр Разумкова.

Застосування Грузією військової сили в Південній Осетії частіше вважають неправомірним жителі усіх регіонів України (у Західному регіоні так вважає відносна більшість опитаних — 38,0%, у Центральному регіоні — 62,1%, у Східному — 64,2%, у Південному — 77,6%). Застосування Росією військової сили в Грузії вважають неправомірним більшість жителів Західного (74,2%) і Центрального (62,0%) регіонів, у Східному регіоні частки тих, хто вважає ці дії правомірними, і тих, хто вважає неправомірними, статистично значуще не відрізняються (відповідно 30,7% і 34,0%), у Південному регіоні більшість опитаних (54,6%) вважає правомірним застосування Росією військової сили в Грузії.

29,2% опитаних відповіли, що з двох учасників конфлікту агресором, на їхню думку, є Грузія, 24,7% — що Росія, 19,6% вважають агресорами обидві країни, а 3,7% — що жодна з них не є агресором. Більшість жителів Західного регіону (55,2%) вважають агресором лише Росію, більшість жителів Півдня (56,8%) — лише Грузію. У Східному регіоні вважає агресором лише Грузію відносна більшість опитаних — 37,2%, 18,6% у цьому регіоні вважають агресорами обидві країни, а 13,8% — лише Росію. У Центральному регіоні вважають агресорами обидві країни 26,3%, лише Росію — 26,1%, лише Грузію — 21,3%.

Дослідження проведене соціологічною службою Українського центру економічних і політичних досліджень імені Олександра Разумкова з 21 по 29 серпня 2008 року. Було опитано 2009 респондентів віком від 18 років у всіх областях України, Києві та АР Крим за вибіркою, що репрезентує доросле населення України за основними соціально-демографічними показниками. Вибірка опитування будувалася як стратифікована, багатоступенева, випадкова із квотним відбором респондентів на останньому етапі. Теоретична похибка вибірки (без врахування дизайн-ефекту) не перевищує 2,3% з імовірністю 0,95.

Найбільше противників проведення дострокових виборів проживає у Донецьку (72%), Львові (68,4%) й Вінниці (67%). У Києві своє несхвалення цієї ідеї висловили 63,8% респондентів, у Дніпропетровську — 58%, в Одесі й Херсоні — 47,9%.

Найбільшу підтримку ідея дострокових виборів отримала в Дніпропетровську (25,6%). У Львові її підтримали 24,1% опитаних, в Одесі й Херсоні — 21,4%, у Києві — 20,5%, в Донецьку — 16,6%, у Вінниці — 15,7%.

Багато хто не зміг визначитися зі своїм ставленням до цього питання: серед жителів Одеси і Херсона — 30,7%, Вінниці — 17,3%, Дніпропетровська — 16,5%, Києва — 15,6%, Донецька — 11,4%, Львова — 15,6%. 

Телефонне опитування проведене соціологічною службою Центру Разумкова 4-5 вересня 2008 року. Опитано респондентів: Дніпропетровськ — 405, Київ — 445, Львів — 400, Вінниця — 400, Одеса та Херсон — 330, Донецьк — 399.

За даними соціологів, 91% українців відчуває себе незахищеним від стихійних лих, 89% — від техногенних катастроф, 85% — від терористичних актів, 84% — від епідемічних захворювань. 

81% переживають почуття незахищеності у разі військової агресії, а 79% — від посягань на свою власність.

Наявність відчуття захищеності засвідчили від 6% громадян, спокійних з приводу стихійних лих і техногенних катастроф, до 12% котрі не відчувають неспокою з приводу військової агресії. 

Використано результати загальнонаціональних соціологічних опитувань, проведених Центром Разумкова 7—23 липня 2008 року (2006 респондентів), і 21—29 серпня 2008 року (2009 респондентів). Теоретична похибка вибірки не перевищує 2,3%.

Попри те, що 50,7% громадян України вважають себе представниками середнього класу, за додатковими психологічними та майновими ознаками дослідники визначили, що лише 17,6% жителів України на сьогодні можна вважати представниками середнього класу. 

Якщо ж вважати середній клас не лише економічною категорією, а й основним рушієм демократичних перетворень в країні, що передбачає його залучення до громадської діяльності, тоді до середнього класу в Україні можна зарахувати лише 2,6% громадян.

Дослідження проведене соціологічною службою Центру Разумкова з 19 по 25 червня 2008 року. Опитано 2014  респондентів віком від 18 років у всіх областях України, Києві та АР Крим за вибіркою, що репрезентує доросле населення України за основними соціально-демографічними показниками. Теоретична похибка вибірки (без врахування дизайн-ефекту) не перевищує 2,3% з імовірністю 0,95.

Центр Разумкова представив результати чергового соціологічного опитування. У прес-конференції взяли участь Андрій Биченко — директор соціологічної служби, Валерій Чалий — заступник генерального директора, Юрій Якименко — директор політико-правових програм Центру Разумкова.

Результати опитування

Відповідаючи на запитання: «Якщо говорити в цілому, як Ви вважаєте, події в Україні розвиваються у правильному чи неправильному напрямі?», лише 5,3% респондентів відповіли, що події розвиваються у правильному напрямі, протилежної думки дотримуються 81,8% опитаних. Ці показники є найбільш песимістичними з квітня 2004 року.

Серед соціально-економічних проблем, які потребують першочергового вирішення, на думку громадян, найбільш серйозними є зростання цін, яке вказали 70,1% опитаних та низька зарплата (40,2%).

Серед суспільно-політичних проблем найбільш серйозними респонденти назвали байдужість влади до думки громадян (56,6%), корупцію у вищих ешелонах влади (47,8%) та нездатність влади забезпечити виконання законів (38,0%).

Серед найсерйозніших суспільно-політичних проблем корупцію у вищих ешелонах влади назвали близько половини опитаних, водночас побутову корупцію серед найсерйозніших соціально-економічних проблем назвали близько чверті респондентів.

Якби парламентські вибори відбувалися найближчої неділі про свою безумовну або імовірну участь у них заявили 64,7% опитаних.

Оскільки ані список політичних сил, які братимуть участь у виборах, ані виборчі списки самих політичних сил ще не сформовані, як, власне і невідомо, чи відбуватимуться парламентські вибори найближчим часом, відповіді респондентів щодо електоральних намірів слід сприймати як ілюстративні: вони значною мірою залежать від того, які саме політичні сили і в якому складі підуть на вибори. Хоча, навіть зараз можна сказати, що беззаперечними лідерами електоральих симпатій є Партія регіонів і Блок Юлії Тимошенко.

Ставлення громадян до необхідності внесення змін до Конституції є досить невизначеним, проте серед опитаних переважає думка, що необхідно чітко розмежувати повноваження Президента і Прем’єр-міністра.

Ситуація з підтримкою громадянами діяльності політиків останнім часом помітно погіршилася: діяльність усіх предсавлених в списку політиків не підтримують більше половини опитаних.

Підтримка діяльності Вктора Ющенка постійно знижувалася протягом 2008 року і у жовтні досягла свого найнижчого рівня.

Рівень підтримки діяльності Ю. Тимошенко у березні-квітні 2008 року помітно знизився, порівняно з лютим, а у червні дещо знизився, порівняно з квітнем. У жовтні ці показники змінилися незначною мірою.

Показники підтримки дій В. Януковича дещо гірші, ніж наприкінці минулого року. З початку року підтримка його дій змінюється незначним чином.

Протягом 2008 року спостерігається зниження підтримки дій Голови Верховної Ради України А. Яценюка.

У випадку проведення найближчої неділі президентських виборів беззаперечними лідерами з великим відривом від решти кандидатів були б Віктор Янукович і Юлія Тимошенко.

Більшість опитаних вважають, що Президент України Віктор Ющенко і Прем’єр-міністр України Юлія Тимошенко не виконують своїх передвиборних обіцянок.

Відповідаючи на питання щодо зовнішньої політики відносна більшість громадян підтримують ідею вступу України до Європейського Союзу. Більшість опитаних скептично ставляться до ідеї вступу України до НАТО. При цьому 45% громадян сьогодні зовсім не підтримують такий крок. Відносна більшість опитаних вважають за доцільне одночасне зближення як з західними країнами, так і з Росією.

Дослідження проведене соціологічною службою Центру Разумкова з 7 по 19 жовтня 2008 року. Було опитано 10865 респондентів віком від 18 років у всіх областях України, Києві та АР Крим за вибіркою, що репрезентує доросле населення України за основними соціально-демографічними показниками. Теоретична похибка вибірки (без врахування дизайн-ефекту) не перевищує 1% з імовірністю 0,95.