«Системні реформи», зокрема в економічній сфері, були однією з головних обіцянок Віктора Януковича в період передвиборної кампанії. Втілитися вони мали насамперед у двох глобальних документах — проектах Бюджетного і Податкового кодексів. Якщо перший з них все ж таки протягнули через парламент з масовим ігноруванням поправок з боку опозиції, то у другого документа критиків виявилось значно більше. Про нещодавно проведене скорочення держбюджету, Податковий та Бюджетний кодекси мережеве видання «Главред» поговорило з директором економічних програм Центру Разумкова Василем Юрчишиним. — Василю Володимировичу, наскільки вимушеним і вдало проведеним було недавнє скорочення держбюджету? Справа в тому, що доходна частина бюджету в повному обсязі ніяк не могла бути виконана. І добре, що секвестр був проведений завчасно, щоб більш реалістично оцінювати реальне наповнення бюджету. Правильно й те, що це було проведено в літні місяці, коли політична ситуація в країні є спокійнішою, і ці заходи будуть менше обговорюватися, на них буде менше політичних спекуляцій. Скорочення доходів бюджету цілком логічно призвело і до необхідності скорочення видатків. Дуже багато говориться про необхідність проведення аналізу ефективності видатків, однак це ніколи не робилося, тому в цьому контексті звуження бюджету, можливо, якраз надасть можливість проведення цього аналізу. Мені здається, що в результаті секвестрування вдасться проаналізувати і ефективність виділення коштів на ті чи інші бюджетні програми, відсіяти ті з них, що віджили себе або не потребують такого фінансування. Тому я б не розглядав секвестр як виключно косметичний захід, а звернув би увагу на певні риси раціонального характеру. — Чи з’явиться потреба проводити ще один секвестр держбюджету 2010 року? Це залежить від того, як працюватиме економіка. Багато економічних досягнень у нас пов’язані з врожаєм, який ще не зібрано, невідома і реакція людей на майбутнє підвищення тарифів на послуги ЖКГ, ми не знаємо, скільки людей звернеться по субсидії на оплату цих послуг, чи буде проведений перехід на адресну допомогу — якщо це станеться, то бюджет потребуватиме нових коштів, і потрібно буде шукати нові джерела наповнення його дохідної частини. А якщо ми пригадаємо наші звичайні бюджетні процедури, то перегляди бюджету восени часто бували — і це може бути пов’язано з подачею уряду проекту бюджету на новий рік. Тому зараз сказати це важко — багато що залежатиме від виконання бюджету влітку. — На адресу нової редакції Бюджетного кодексу, нещодавно прийнятої парламентом, лунало чимало критики, яка зводиться ось до чого: бюджетний процес надміру централізовано, а трансфертна підтримка місцевих бюджетів ускладнюється, на їх плечі лягає тягар утримання соціальної інфраструктури своїми силами. Ви погоджуєтеся з цим? Я думаю, критика цілком слушна, і її розуміють навіть розробники цього документа. Справді, відбувається централізація державних фінансів під одним управлінням — управлінням з Києва. І це недолік, адже потенційні ресурси, на яких могли би закріпитись місцеві бюджети, виявилися законсервованими, хоча, можливо, це більшої мірою проблема податкового, а не бюджетного законодавства. Зокрема, є такий важливий податок, як податок на нерухомість, який за своєю суттю є місцевим, — без його впровадження не може бути жодної децентралізації, не можна зробити так, щоб місцеві бюджети були менш залежні від трансфертів, щоб вони могли акумулювати кошти на підтримання тієї ж соціальної інфраструктури. А коли такого податку не буде, то єдиним засобом утримання державних фінансів під контролем є їх централізація, хоча я її і не вітаю. — Тобто підстав говорити про системну бюджетну реформу, як це роблять окремі представники влади, немає? Це лише деякі зміни, що допоможуть уважніше подивитися на окремі аспекти використання бюджетних ресурсів. Разом з тим, суттєві запитання викликають процедури ухвалення проекту держбюджету. Зокрема, було б логічним на першому читанні уважно аналізувати доходну частину бюджету, визначати можливий дефіцит бюджету, а на другому — розраховувати видаткову частину з урахуванням можливого дефіциту. Тоді б не виникало розмов, що хтось намагається розширити видатки, а про джерела доходів або забуває, або вказує свідомо нереалістичні. А загальний висновок все ж такий, що системної реформи з прийняттям нової редакції кодексу не сталося, хоча системність і децентралізація — поняття далеко не тотожні, адже системність — явище більш широке. — Перейдімо до Податкового кодексу. На його адресу лунає ще більше критики, ніж на адресу Бюджетного, зокрема стверджується, що з його остаточним прийняттям малий і середній бізнес буде придушений на користь бізнесу великого. Ви з цим згодні? В цьому проекті має місце обмеження інтересів малого бізнесу, а збереження пільг зроблено на користь великого. Видно, що питання не вирішуються на користь малого та середнього бізнесу, розвитку підприємництва, прозорості, натомість зберігаються спеціальні зони та преференції, зорієнтовані на чиїсь безпосередні інтереси. — Чи вважаєте ви всенародне обговорення Податкового кодексу профанацією? Чи дасть воно якісь позитивні результати? Все залежатиме від того, як це обговорення буде проходити. Якщо воно буде всенародне, і на виході буде суцільний «одобрямс», хоча і зберуть півтори тисячі поправок, між собою ніяк не узгоджених — це одна справа, а якщо розмірковування буде більш експертним та конкретним — це справа інша. Недолік прийнятої в першому читанні редакції полягає в тому, що в ній відсутня ідеологія. Важко зрозуміти, яку податкову систему зібрались будувати — чи ліберальну, зі зменшенням податкового навантаження, чи навпаки, зі збереженням податкового тиску, зі зміцненням податкових органів. Лунають декларації про одне, а на практиці маємо зовсім інше. Візьмемо хоча б той же ПДВ, який нібито знижується, а через три роки повертається на той самий рівень. Хто при такій системі буде нормально розвивати свій бізнес? Це якраз і свідчить про те, що уряд поки що не знає, що він робитиме, працюючи за принципом «як би чого не вийшло». Тобто якщо він побачить, що щось іде не за планом, і надходжень стало менше, все швидко буде повернуто на своє місце. Але це лише призведе до розхитування економіки. — Чи є можливим створення зараз такого Податкового кодексу, який був би прийнятним і для влади, і для малого, і для великого бізнесу? Потрібно, щоб закони попрацювали певний проміжок часу. Ми не знаємо, як буде працювати той же податок на нерухомість, який може бути впроваджений. Поспішати в будь-якому разі не варто. А ідеального кодексу немає, і не треба очікувати, що ми одразу створимо бездоганний документ. Навпаки, процес податкової реформи має бути виваженим і послідовним. |
